РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ВЕЧІРНЬОЇ ШКОЛИ

ВІДПОВІДНО ДО ЗАПИТІВ СУСПІЛЬСТВА

         Діяльність школи з вечірньою (змінною) формою навчання, особливості її функціонування на сучасному етапі розвитку освіти виявилася актуальною і стала платформою для аналізу проблем навчально-виховного процесу. Система вечірньої (змінної) форми навчання не лише є необхідною в сучасному освітньому просторі, але й має майбутнє.

         На базі КЗШ № 34 така форма навчання, що забезпечує реалізацію права громадян, які не мають можливості навчатися у школі з денною формою навчання, на загальну середню освіту з відривом або без відриву від виробництва, існує з 1996 року. Така форма навчання є важливою складовою частиною загальної системи освіти.

         Вечірня школа покликана вирішувати проблеми соціального захисту учнівської молоді, її адаптації у навколишньому соціумі, створює умови для розвитку учнівської молоді з одночасною корекцією поведінки, вирішує проблеми фізичного і психічного оздоровлення. Кількість учнів класів ВФН з 2004 -2005 по 2012 -2013 навчальні роки коливається в межах  від 128 до 152. Ця кількість залежить від кількості класів, які набираються на початок навчального року (Додаток 5). Саме через це і залежить кількість випускників, яка коливається від 73 у 2008-2009 навчальному році до 38 у минулому навчальному році ( Додаток 6).

Віковий склад учнів школи з вечірньою (змінною ) формою навчання з 2005 по 2012 р поступово змінюється (Додаток 1, 2, 3).

Зміна контингенту вечірньої школи показує, що число працюючих, тобто молодих людей віком від 25 і більше років, збільшилося, а це значить соціальне призначення такої форми навчання виправдовує своє призначення. Прослідковуються дві тенденції, які за складом та мотивами навчання у вечірній школі проявляються полярно – збільшення кількості юнаків та дівчат від 17 до 20 років, переважно з різними типами соціальної та шкільної дезадаптації та кількості дорослих 25 років і старших, що прагнуть отримати відповідну освіту для підвищення кваліфікації на виробництві. Більше половини контингенту молодих людей до 25 років входили до «групи ризику», потребують соціального захисту, більшість із них фізично ослаблені, виховувалися або виховуються зараз у неповних сім’ях з низьким матеріальним достатком, серед дівчат – більшість стала мамами у підлітковому віці, через що не мали можливості отримати загальну середню освіту у школі з денною формою навчання. Кількість дівчат коливається від 49 до 61, що становить приблизно 39 – 42% від усієї кількості учнів ВФН. (Додаток 4)

Учнівська молодь, як правило, неоднорідна за віком, пізнавальними інтересами, частина із них певний час не відвідувала школу, в багатьох відсутня мотивація до навчання. Молодь не привчена до систематичної навчальної праці, більшість не володіє елементарними навичками праці, має великі прогалини у знаннях, недостатньо розвинене мовлення, низький рівень  базових знань. Із-за неуспішності, постійного переживання ситуації неуспіху, понижується їх мотивація до навчання, соціальний статус, створюється негативний емоційний фон. Таким чином, необхідні нові організаційні форми роботи, які засобами реабілітаційної педагогіки забезпечували б учнівській молоді соціальний захист і адаптацію в сучасних ринкових умовах і, в той же час, привели до нового осмислення ролі вечірньої школи як фактора соціальної реабілітації учнівської молоді.

Серед основних завдань, які постають перед вечірньою школою, - це усунення аномалій розвитку особистості, пов’язаних з освітою,створення передумов для нормалізації процесу подальшого становлення, тобто соціалізації особистості.

В усі періоди існування  освітнього простору вечірньої (змінної) школи передбачалася підготовка молодої людини до життя у соціумі, формування і розвиток різних компетентностей, необхідних для покращення якостей життя у різних галузях: особистісній, професійній, соціальній.

На сучасному етапі діяльність школи з ВФН зіткана із протиріч. Якщо раніше ця школа була для дорослих, потім вечірня школа робітничої молоді, то сьогодні вона навчає переважно безробітну молодь та підлітків. За останні роки значно визначили специфіку вживаних технологій навчання й виховання і на практиці втілюються й утверджуються в її різних моделях. У соціальному і психологічному планах прослідковується цікавий парадокс, який обумовлює соціальну сутність  і функцію ВФН: збираючи людей, чиї освітні права часто порушувалися, саме вона надає недоступні для інших навчальних закладів індивідуально-особистісні можливості у сфері освітньої діяльності. Практично, тільки у вечірній школі сьогодні той, хто навчається разом з учителем, батьками, якщо їх допомога потрібна, вибирає й реалізовує зручну для себе форму освітньої діяльності в нашому закладі, а саме – вечірню чи змінну форму навчання.

Визначальним фактором специфіки вечірньої (змінної) школи є контингент учнів, різний за варіантами дидактичного й соціального досвіду, за соціальним і віковим складом; розвитком пізнавальних здібностей, мотивації навчальної діяльності, переважно «важких» підлітків і безробітної молоді. Особливість контингенту сучасної вечірньої школи полягає в неоднорідності за віком, пізнавальними інтересами, психологічними особливостями. Всі вони пов’язані загальноосвітнім навчанням в одному класі – дорослі люди і підлітки ( іноді діти 15 років) при зміні соціальної ролі кожного ( підліток почуває себе дорослим, а дорослий – учнем). Цей контингент об’єднується в дещо логічно й дидактично цілісне лише фактом і наслідком загального випадіння із нормального вікового освітнього потоку, що призводить до порушення процесу соціалізації особистості й вимагає необхідних умов для ре соціалізації.

Різновидність контингенту вечірньої (змінної) школи диктує умову, що дидактична система повинна забезпечити нестандартно соціалізовану особистість можливість отримання освіти адекватно нестандартними і максимально індивідуалізованими способами. В умовах гуманізації освіти, а саме орієнтації її цілей, змісту, форм і методів на особистість того, хто навчається, особливого значення набуває одне з провідних положень педагогіки – принцип свідомості творчої активності. Необхідні такі організаційні форми навчання й виховання, які б педагогічними засобами забезпечували учнівській молоді надійну платформу успішності у соціальному функціонуванні. Тому виявленим чинникам повною мірою відповідає потенціал такої технології гуманістичної  педагогіки, як педагогічна підтримка.

Особливу насторогу викликає дозвілля  учнівської молоді, в межах якого формуються соціально значущі якості особистості.

Освітнє середовище вечірньої школи виконує подвійну функцію:

• адаптація учня до умовностей навчання, до нових умов життя і роботи через освіту ( соціальна адаптація);
• адаптація самої освіти до потреб і особливостей конкретних людей, що живуть, навчаються, працюють у відповідних умовах ( особиста адаптація)

Для традиційної системи освіти характерна функція адаптації учня  до школи, а школи до нормативно-встановленим і контролюючим державним стандартом змісту і форм освітнього процесу.

В освітньому просторі школи з вечірньою (змінною) формою навчання простежується тенденція трансформації  у відкритий освітній заклад, в якому освіту можуть отримати всі бажаючі незалежно від віку, стану здоров’я, рівня отриманої раніше освіти, реалізуючи  загальноосвітні програми.

Однією з найактуальніших проблем для практики вечірньої школи є проблема формування адаптивного освітнього простору, оскільки торкається основоположного подання про сучасну освіту, освітнє середовище і освітній простір як сукупність умов самореалізації особистості. Адаптивний освітній простір покликаний забезпечити адекватну реакцію освітньої системи вечірньої школи на зміну умов зовнішнього середовища. В той же час, чинити зворотну дію на неї, пристосовуючи до спроможності самого освітнього закладу і відносинам, що склалися між учасниками освітнього процесу, створюючи умови для розвитку здібностей молодої людини до самовдосконалення з урахуванням вікових особливостей, внутрішніх ресурсів, інтересів та потреб.

Для значної кількості учнів вечірньої школи, як правило, характерні соціально-психологічна незрілість, втрата мотивації навчання, неприйняття його формальних вимог, особисті проблеми. Саме цим і обумовлена одна із основних задач вечірньої школи – створення гуманного культуро відповідного середовища освітнього закладу, де в цілісному комплексі будуть представлені процеси навчання, виховання (перевиховання), корекції й адаптації особистості учня.

Вечірня (змінна) школа здійснює освітній процес у відповідності з рівнями відповідних загальноосвітніх програм. Найбільш актуальна проблема сучасності – якість освіти. У документах ЮНЕСКО фундаментальними завданнями освіти є навчити:

• Отримувати знання ( вчити вчитися)
• Працювати і заробляти (вміння для праці)
• Жити ( навчання для суспільного буття)
•  Жити разом ( навчання для сумісного життя)

Уміння і потреба вчитися дає можливість учням успішно самореалізуватися в дорослому житті. Концепція модернізації освіти підкреслює необхідність « орієнтації освіти  не тільки на засвоєння учнями певної суми знань, але і розвиток його особистості, пізнавальних та інших здібностей». Таким чином, вечірня школа повинна формувати ключові компетентності й особисту відповідальність у молоді, що і визначає якість їх освіти.

Моніторинг  якості навчальних досягнень  під час складання державної підсумкової атестації випускниками у школі з вечірньою (змінною) формою навчання дає можливість зробити висновки у тому, що вирішуються деякі проблеми самореалізації особистості. Для порівняння взяті дані за останні три навчальні роки. Так кількість випускників, що складали ДПА, видно на Додаток 7.

Із наведених даних видно, що якість знань за ДПА з української мови та історії  стала вищою, а з математики дещо знизилася  (Додаток 8), що дає підстави для удосконалення диференційованої, індивідуальної роботи з учнями.

У 2011-2012 навчальному році  в КЗШ № 34 проводилася державна атестація закладу. У випускних  класах, у тому числі і 12-х класах ВФН були написані випробувальні контрольні роботи з української мови (диктант) та з історії України (тести). Маємо можливість порівняти навчальні досягнення учнів із цих предметів  підсумкові контрольні роботи за І семестр, а також за експертні контрольні роботи, які були надані методистами Іноваційно-методичного центру.

Рівень навчальних досягнень учнів за результатами контрольних випробувань з базових предметів інваріантної складової навчального плану у 12-х  классах

( Додаток 9)

Розбіжність між рівнем навчальних досягнень за результатами контрольних випробувань та рівнем навчальних досягнень учнів за І семестр (Додаток 10)

Рівень навчальних досягнень учнів за результатами контрольних

випробувань з базових предметів інваріантної складової навчального плану

(за наслідками атестаційної експертизи )( Додаток 11)

Як бачимо із наведених даних у таблицях, якість знань за  наслідками атестаційної експертизи, на декілька відсотків вища, ніж  за підсумкові контрольні роботи, які проводилися адміністрацією закладу наприкінці І семестру, а це говорить проте, що учні ВФН отримують стабільні знання.

Доречно зазначити, що учні, які колись не справлялися з програмами денної загальноосвітньої школи, відновивши мотивацію до освітньої діяльності за час навчання у вечірній школі, успішно складали державну підсумкову атестацію, складали ЗНО і продовжували навчання у ВНЗ.

У той же час ВФН виявила і складні для неї протиріччя:

• між установкою на якість знань і необхідністю розумового розвитку молоді;
• між необхідністю зробити и школу для усіх учнів більш гуманною і відсутністю на практиці права вибору учнів класу, профілю, факультативу, спецкурсу і т. ін.;
• між цілями  загальної середньої освіти, визначених державним стандартом, та можливістю їх реалізації в освітньому просторі сучасної вечірньої школи;
• між традиційною системою виховання, перенесеною із денної загальноосвітньої школи у вечірню, і потребою у створенні відкритого адаптивного освітнього простору, необхідного для роботи з особливою учнівською молоддю у навчальному закладі та соціумі;
• між потребою модернізації освітнього процесу у вечірній школі та відсутністю наукового підходу до проектування необхідних змін, щодо врахування специфіки навчального процесу, обумовленого особливостями її контингенту та ін.

Поняття адаптації є суттєвим для теорії і практики вечірньої освіти.   Адаптація стосовно діяльності вечірньої школи – це здатність гнучко реагувати на зміни соціокультурної ситуації і соціального заказу, враховуючи особливості, потреби і потенційні можливості учнівської молоді, зосереджувати свою діяльність у відповідності зі змінами зовнішніх і внутрішніх умов, чутливо реагувати на нові життєві проблеми учнів, створювати культуро відповідне середовище, яке б надавало можливість особистісної самореалізації й самостійного вирішення своїх життєвих проблем. Адаптивна вечірня школа – соціально-педагогічна система, що задовольняє такі вимоги:

• здатна пристосовуватися до змін умов зовнішнього середовища і створювати зворотний вплив на зовнішнє середовище з метою забезпечення максимально можливої відповідності параметрів оточення суттєвим характеристикам школи;
• може пристосуватись як до умов власного внутрішнього середовища, яке визначається стосунками учасників педагогічного процесу між собою, так і до школи;
• розвиває здібності особистості до самовдосконалення, враховуючи вікові особливості, внутрішні ресурси, реальні можливості.

Слушною є гіпотеза педагога по відношенню до особистості учня: «Сприймаючи його таким, як він є, ми робимо його гіршим; сприймаючи ж його таким, яким він мусить бути, ми змушуємо його бути таким, яким він може бути».

Таким чином, адаптація, стосовно діяльності вечірньої школи, це не пристосування до чогось, а опора на свій, особистий потенціал учнівської молоді, розкриття їх особистих можливостей у вирішенні власних життєвих проблем у співдружності з педагогами, які надають необхідну допомогу та підтримку.

         У новій економічній і соціокультурній ситуації, адаптивні функції сучасна вечірня школа може виконувати за умови розвитку її як поліпрофільного, різнорівневого закладу загальної й професійної освіти відкритого типу, з параметрами притаманними відкритій освіті: соціальною неприхованістю й доступністю, територіальною відкритістю, варіативністю середньої загальної освіти, наявністю й варіативністю додаткових освітніх послуг, можливістю вибору учнівською молоддю темпів і форм навчання. Відкритість вечірньої школи виступає як показник розвитку й умов її ефективної роботи.

         Адаптивному освітньому простору вечірньої школи притаманні властивості особистісно-орієнтованого, діяльнісно-творчого середовища, адаптованого до особистості учнів із життєвими проблемами. Освітній простір включає комплекс умов, які сприяють зміні позиції учнів до навчання. Можливість вибору учнівською молоддю різних варіантів самореалізації в духовній і практичній діяльності веде до зміни їх власного розуміння сенсу, перспектив життя.

         Концептуальність адаптивної освітньої системи полягає в тому, що її основою є спрямування всіх елементів на реалізацію власних соціально орієнтованих підходів у їх єдності; збагачення структури освітньої системи за властивою їй відкритістю й можливістю входження в адаптивний освітній простір різних громадських, організаційних, виробничих та інших структур, колективних та індивідуальних суб’єктів, зацікавлених у соціальному партнерстві з нею; створенні комплексу умов, що забезпечують взаємну адаптацію освітньої системи до учнів, а учнів – до нових умов навчання; забезпечення життєдіяльності освітньої системи і її основних суб’єктів – учнівську молодь і педагогів на основі розробки комплексних соціально-педагогічних програм і діагностики результатів їх виконання.

         Педагогічна стратегія подолання дезадаптації учнівської молоді полягає у забезпеченні змістової й організаційної цілісності освітнього простору, єдності загальної і додаткової освіти, створенні культуро відповідного, виховного й дидактичного простору вечірньої школи, педагогізації соціокультурного середовища життєдіяльності учнів; адаптації змісту навчання до психофізіологічних  особливостей учнівської молоді, їх інтересам і рівню розвитку, спілкуванню, реалізації індивідуальних маршрутів навчання і розвитку.

Аналізуючи минуле і сьогоднішнє ВФН можна зауважите наступне: допоміжна за призначенням, запрограмована на компенсаційну функцію навчання, непрестижна в новому соціумі, сучасна вечірня школа вийшла на рівень соціальних наук, теоретичних і дидактичних рішень, що забезпечують соціальну справедливість, у реалізації конституційного права кожного громадянина на отримання якісної, безкоштовної в організаційних формах і змістових варіантах освіти. Вечірня (змінна) школа  сучасній соціально-освітній ситуації надзвичайно потрібна населенню. Вона має свого «соціального замовника»: 46% учнів  віком до 25 років і 54% учнів від 25  і більше років

          Саме освітній простір закладу одним із перших відображає нові тенденції в розвитку освіти, що обумовлені значними процесами її реформування та відповідають загальним кардинальним соціально-економічним перетворенням у державі.

         Отже, виходячи з вищезазначених проблем і тенденцій розвитку сучасної освіти та аналізу діяльності вечірньої(змінної) школи  можна сказати, що освітній простір сучасної вечірньої школи обумовлює необхідність організації не тільки педагогічної, а і соціально-педагогічної діяльності, орієнтує на навчання і виховання (перевиховання) підлітків та молоді, розвиток їх інтелектуальних здібностей, освітніх потреб, з урахуванням можливостей, особистих нахилів, на створення сприятливих умов для загального, розумового, морального, фізичного розвитку кожного учня.