видавнича діяльність КЗШ №34

Науково-методичний альманах "Нива знань" №1, 2014 р.

Мішина Олена Миколаївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи,  вчитель української мови та літератури Криворізької  ЗШ № 34

Інтегровані уроки

з української мови та літератури

Усі знання виростають з одного коріння – з навколишньої дійсності, а тому й повинні вивчатися у зв’язках.

Я. А. Коменський

Інтеграційні процеси в освіті останніми роками посідають важливе місце, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток її творчих здібностей та потенційних можливостей. Один із напрямків методичного оцінювання уроків у сучасній школі – проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Особливо актуально це в світлі останніх освітніх стандартів та програм, які розглядають викладання різних шкільних предметів у дусі соціокультурної компетенції, яка охоплює всі її види. Інтеграція вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів із максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом, як і попереднього навчання, так і ширшою взаємодією з навколишньою дійсністю.

Найчастіше зустрічається інтеграція на рівні тем уроків. Такий урок іноді називають міжпредметним. Як правило, його готують і проводять два вчителя. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань учнів у двох напрямах, опитування і виклад нового матеріалу.

Науково-методичний альманах "Нива знань" 

Фролова Надія Олексіївна,

вчитель початкових класів Криворізької  ЗШ № 34,

вчитель вищої категорії, старший вчитель

Розвиток мовленнєвих навичок

шляхом упровадження елементів театралізації

                             Дитяча творчість починається з казки

                                                В.О.Сухомлинський

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкретно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовдосконалення. Метою роботи вчителів є – виховання творчої особистості, здатної до самореалізації, яка легко адаптується в умовах швидких змін суспільного життя, має систему особистісних цінностей. Адже в кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал.

Упровадження елементів театралізації на кожному уроці та в позаурочний час висвітлює творчий підхід учителя в навчанні та вихованні учнів, розвитку їх комунікативності та мовленнєвих навичок через можливості театрального мистецтва. Досвід роботи підтвердив ефективність та результативність формування вмінь і навичок, передбачених Державним стандартом шодо учнів початкової школи, підвищенням ефективності навчально-виховного процесу шляхом упровадження елементів театралізації. Ця форма роботи сприяє ознайомленню з народною творчістю, створює умови для розвитку творчих здібностей учнів, формуванню моральних цінностей і орієнтирів особистості, забезпечує естетичне виховання.

“Дитяча творчість починається з казки ”, - писав В.О.Сухомлинський. Він був переконаний, що “… без такої поетичної творчості в роки дитинства немислиме виховання любові до рідної мови. Казка – це перша пелюстка в квітці дитячої творчості.”

Науково-методичний альманах "Нива знань" 

Гончар Антонина Анатольевна,

учитель русского языка и литературы

Криворожской общеобразовательной школы № 34, специалист первой квалификационной категории

На пути к Олимпу

(Задания для индивидуальной работы учащихся по литературе при подготовке к олимпиаде)

Открыть в каждом ученике создателя, поставить его на путь самобытно-творческого, интеллектуально-полнокровного труда – эта задача становится сегодня первоочередной.

В. Сухомлинский

 Проведение различных олимпиад для школьников – одна из самых распространенных форм работы с одарёнными детьми. В связи с этим олимпиады занимают особое место в ряду интеллектуальных соревнований. Через различные олимпиады предъявляются новые требования к содержанию и качеству образования, формам и методам учебной работы. Подготовка к олимпиаде и участие в ней оказывается весьма полезной не только в плане углубления знаний по предмету. Олимпиада – это проверенный способ выявить детей, имеющих выдающиеся способности, дать им мотив и возможности для дальнейшего развития и реализации этих способностей. Возможности, предоставляемые школьникам олимпиадой – это, прежде всего, возможность получить новые знания, определить и развить свои способности и интересы, приобрести самостоятельность мышления и действия, проявить себя, поверить в свои силы.

Науково-методичний альманах "Нива знань"  

Гончарова Олена Валеріївна,

вчитель математики Криворізької  ЗШ № 34, спеціаліст вищої категорії
 

Урок  математики у 5 класі  з елементами проблемного навчання

Як показує практика, більшість дітей пе­реживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті. Поява декількох учителів з різними вимогами, різними характера­ми, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослі­шання. П’ятикласники  із задоволенням і з певною гордістю розповідають батькам, друзям про свої успіхи. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище, як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки з педагогами.

Незважаючи на таку вдавану дорослість, п’ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському  колективі. Важливо, щоб вчителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.

Науково-методичний журнал "Освіта та розвиток обдарованої особистості"№4, 2014 р.

Олійник Світлана Станіславівна,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

звання «Старший учитель», вчитель фізики

Криворізької ЗОШ І – ІІІ ступенів № 34

ВИВЧАЄМО ФІЗИКУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Однією із важливих задач загальноосвітньої школи на сучасному етапі є поліпшення художньої культури й естетичного виховання учнів. У наш час на практиці в роботі школи естетичне виховання активно втілюється на уроках літератури, художньої культури, музики, малювання. У світлі нових задач, які поставлені перед школою, цього не достатньо. Необхідне рішуче розширення меж «естетичного циклу», включення до цього циклу всіх навчальних предметів і перш за все фізики. Викладання фізики може і повинне розв’язувати не тільки пізнавальні й світоглядні задачі, але і задачі естетичного плану. Школярі повинні не тільки отримувати певний об’єм знань, але і вчитися бачити, розуміти, відчувати внутрішню красу науки й самого процесу пізнання.

«Що можна сказати про красу науки, красу уявних побудов, які не намалювати на папері, не викарбувати на камені, не перекласти на музику? Краса науки, як і мистецтва, визначається відчуттям пропорційності і взаємопов’язаності частин, які утворюють ціле й відображають гармонію світу». Ця думка, яку висловив академік А. Б. Мігдал, чудово підкреслює важливість активного естетичного виховання у процесі викладання фізики.  

 Науково-методичний альманах "Нива знань" №2, 2014 р.

Буртова Ірина Володимирівна

             Створення передумов для успішного навчання у школі

               з вечірньою (змінною) формою для працюючої молоді.

     Сьогодення висуває нам все нові й нові вимоги. Щоб у сучасному світі відчувати себе повноцінною, освіченою людиною, мати престижну роботу, бути обізнаним у будь-якій галузі треба мати повну загальну середню освіту. Державою створені всі умови для того, щоб кожен міг отримати освіту, не зважаючи на будь-які життєві труднощі та несприятливі умови.

     Чим складнішу спеціальність обирає для себе молода людина, тим тривалішого навчання і підготовки вона вимагає. Той, хто в юнацькому віці виявив, що підліткова обмеженість не дозволила йому вчасно збагнути усієї важливості освіти, має змогу шляхом вечірнього навчання отримати повну загальну середню освіту, щоб мати можливість підвищити свій фаховий рівень, або взагалі змінити місце роботи на більш престижне.

     Молодим людям, які вирішили навчатись у школі з вечірньою формою навчання без відриву від виробництва, зазвичай, я рекомендую в першу чергу проконсультуватися зі своїм керівником і профспілковою організацією. Також молодь повинна подумати, яким запасом вільного часу може розпоряджатися. Тобто їй треба усвідомити, що вона буде змушена протягом досить тривалого часу відвідувати лекції, консультації, готуватись до екзаменів і при цьому виконувати свої службові обов’язки, а в більшості випадків ще й обов’язки перед родиною.

     Перш ніж остаточно прийняти рішення про навчання у вечірній школі, я пропоную юнакам та дівчатам систематично, протягом кількох тижнів вести графік свого вільного часу (додаток №1), щоб вони мали уявлення, чи існують його резерви. Приймати рішення без попереднього розрахунку часу безвідповідально. Це може призвести до того, що вони змушені будуть залишити навчання у вечірній школі, розчарують інших і самих себе.  

Авраменко Ірина Петрівна

Сюжетні уроки з фізичної культури в початкових класах.

В пошуках інноваційних підходів до організації уроків фізичної культури з дітьми молодшого шкільного віку намагаюсь розкривати інтереси самої особистості дитини, допомагаю їй як індивідууму розкрити свій потенціал, внутрішні резерви здоров'я та фізичного стану, даю можливість кожній дитині самовиразитися, бути поміченою, визнаною.

Нові підходи до змісту занять фізичною культурою орієнтують мене, як вчителя не тільки на фізичну підготовленість дитини, але й на розвиток особистості. Тому уроки намагаюсь проводити емоційно-насичені, використовую різноманітні форми, методи та засоби фізичного виховання, технічні засоби.

Підсумкові заняття та уроки після закінчення окремої теми проводжу як сюжетні уроки, які забезпечують оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, формування міжпредметних зв'язків.

Сюжетні уроки спрямовані на формування рухових вмінь і навичок; розвиток рухових якостей; на формування інтелектуального розвитку через отримання певної системи знань; на формування емоційної сфери, бо ігрова ситуація сприяє отриманню задоволення.

Підготовка до сюжетного уроку фізичної культури починається з визначення теми і мети заняття. Під час календарного планування використовую методичні рекомендації та тематику занять, яку пропонують кандидат педагогічних наук, професор, завідуюча кафедрою теорії і методики фізичного виховання Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту Москаленко Н.В. «Фізичне виховання молодших школярів» та одеський вчений Єфименко М.М. (автор власної системи фізичного виховання дітей дошкільного віку «Театр фізичного виховання дошкільників та молодших школярів») - це «Африка, Африка», «Цирк запалює вогні!», «У світі казок і пригод», «У джунглях Амазонки», «Альпіністи», «Кругосвітня подорож». Іноді сюжетна лінія може бути запланована на одне чи кілька занять. А заняття розглядається як спектакль, педагог - режисер, план-конспект - сценарій, діти - актори; вправи - ролі; мова - діалоги; тренажери - декорації. Кожне заняття  орієнтую на головну мету - формування та розвиток особистості. Згідно з темою і метою занять визначаю зміст, структуру і хід уроку; методику і організацію; чіткі і конкретні завдання; підкріплюю кожне завдання необхідними, найбільш ефективними і доступними для дітей фізичними вправами.