Історія середньої загальноосвітньої школи № 34
До революції на руднику ім.. Жовтня була одна церковно-приходська школа, побудована поміщицею Раськовською в 1901 році. Вона містилася в невеликому одноповерховому будинку і була однокомплектною, тобто школою. В якій навчання проводить один учитель від 1 до 3 класу.
Будинок стояв у центрі рудника. Приміщення поділялось поперечним коридором на дві нерівні частини, в яких ліворуч в більшій частині містився клас, а у меншій – квартира вчителя.
Але йшов час. В країні з’являлися передові, революційні люди, які вимагали прав і освіти для трудящих. І ось незадовго до революції в окремих містах і селах, крім початкових шкіл з 3-4-річним навчанням почали відкриватися так звані міністерські школи з 5-рчним навчанням.
В них в 1-3 класах навчання проводилось за програмою початкової школи, а в 2-х старших школах програма поглиблювалась помірно як в 5-6 класах середньої школи.
На той час населення нашого рудника значно збільшилося. І в 1915 році на руднику замість церковно-приходської школи відкривається двокласна міністерська школа. Її помістили в приміщенні, що розташоване поруч з теперішнім Палацом культури.
Після революції в зв’язку з реконструкцією господарства в містах були відкриті фабрично-заводські – ФЗС. В 1924 році наша школа була перейменована в ФЗС. Школу вмістили в приміщенні рудничної лікарні, яка була розташована в центрі рудника. Це був досить великий одноповерховий будинок, але через декілька років він не зміг уже вмістити всіх учнів і в 1930 році до нього було добудовано двоповерхове приміщення.
В 1933 році школа була перейменована в фабрично-заводську десятирічку. На цей час у школі уже було 30 класів. Першим директором школи був Нагін, який в 1931 році був переведений директором Херсонського інституту. Перший випуск школа дала в 1936 році.
З осені 1941 року по лютий 1944 року територія нашого рудника була тимчасово окупована німцями. В цей період наша школа була закрита, а саме приміщення було перетворене на конюшню.
Після звільнення території нашого рудника Радянською Армією багато праці і енергії приклали директор Біленко В.О., завуч Козаченко Я.К. та вчителі: Ходуліна З.К., Лук’янова О.С., Крамаренко О.С., Зінченко О.І., Полусмяк К.В. та інші, які за короткий час вичистили, помили, побілили школу. Перший 1944-45 навчальний рік був особливий. Учні переростки, голодні. В класах не вистачало меблів, не було паперу (писали на газетах, на обкладках старих книг). Війна продовжувалась. Але зайняття йшло за програмою.
З роками школа росла і не могла вмістити всіх учнів. А тому в 1952 році було збудоване велике 4-х-поверхове красиве приміщення, в якому школа міститься і тепер.
За час існування школа випустила багато учнів, які працюють хорошими спеціалістами в різних галузях народного господарства. Багато учнів закінчили школу з золотими медалями.